Сьогодні ми розкажемо про екслібрис графіка, ілюстратора, театрального художника, викладача Сергія Васильовича Кукурузи (1906 – 1979), присвячений відомому лікарю-терапевту, колекціонеру Троадію Річардовичу Крижановському (1898 – 1951), із фондового зібрання Вінницького обласного художнього музею /колекція К.С. Козловського.
Майбутній митець народився в с. Привороття (нині с. Подільське) Камʼянець-Подільського району Хмельницької області в селянській родині. Навчався в Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі, заснованій художником, педагогом, краєзнавцем, дослідником та популяризатором народної культури Володимиром Гагенмейстером.
Художні здібності Сергія Кукурузи виявилися ще під проходження строкової служби у лавах Червоної армії, коли його малюнки та гравюри вперше з’явились в газетах Київського військового округу і центральній пресі. Після демобілізації за рекомендацією відомого українського графіка Василя Касіяна юнак вступив до Київського художнього інституту (1930), брав активну участь в художніх виставках, співпрацював із періодичними виданнями, де публікувалися його твори: портрети героїв громадянської війни, цикл сюжетних композицій на цю ж тему; перші дереворити й кольорові ліногравюри. На першому курсі вступив до Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ) під керівництвом професора Михайла Бойчука. У 1935 році перевівся до Московського художнього інституту ім. Василя Сурикова (викладачі: Олексій Кравченко, Ілля Грабар, Дмитрій Моор). Дипломною роботою Сергія Володимировича стали ілюстрації до повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба», які вийшли в світ 1940 року в Москві. Отримавши фах художника-графіка, Сергій Кукуруза працював у видавництві. Але 1941 року був засуджений на сім років виправних робіт у Казахстані за «обговорення військових дій». Його зрікається дружина, помирає єдина донька. Термін відбував в Актюбінськом таборі, на будівництві заводу феросплаві, працював художником і завідував бібліотекою.
Звільнений в 1947 році, Сергій Васильович постійно проживав в Актюбінську, де працював художником-оформлювачем на місцевому заводі феросплавів, згодом – в Казахстанському драматичному театрі, поєднуючи свою творчість із викладацькою роботою в Актюбінському педучилищі.
Митець прожив Актюбінську серед казахів понад 30 років. Його захоплювала культура цього народу, звичаї, побут, історія, краса азійських степів. Як дослідник, Кукуруза об’їздив усі куточки Казахстану, де перебував на заслані Тарас Григорович Шевченко та створив серію з 50 гравюр, які згодом подарував київському музею Тараса Шевченка.
Із 1958 року Сергій Васильович Кукуруза – член спілки художників СРСР. За успіхи у творчій і педагогічній діяльності йому присвоїли два почесних звання – заслуженого вчителя Казахської РСР і заслуженого діяча мистецтв Казахстану.
У 1972 році С. В. Кукуруза переїздить на Хмельниччину, поселяється у Кам’янці-Подільському, де викладав у дитячій художній школі.
Творчий доробок митця складає понад дві з половиною тисячі робіт: станкова і книжкова графіка, агітаційний плакат, оформлення журналів і газет.
Він з впевненістю працював у різноманітних графічних техніках – офорті і літографії, ліногравюри та ксилографії; і в кожній з них зумів знайти її виразні можливості для втілення свого замислу.
Твори Сергія Васильовича Кукурузи зберігаються у багатьох музеях України, Казахстану, Росії, приватних колекціях.
Троадій Річардович Крижановський, як і його дружина Цецілія Гнатівна – колекціонери та лікарі.
Ними була зібрана колекція рідкісних книг, живописні та графічних робіт (Станіслава Жуковського, Бориса Кустодієва, Михайла Нестерова та багатьох інших митців), скульп¬ту¬ри, творів декоративно-вжиткового мистецтва, меблів. У Музеї історії Києва зберігаються предмети із колекції Крижановських XVIII-XIX століть (слуцький пояс, фаянс і порцеляна провідних заводів України та Росії). Троадій Крижановський, якого називали лікарем Божою милістю, упродовж 1941-1945 років був членом київського підпілля. Завдяки зусиллям подружжя Крижановських було врятовано багато людей від розстрілу у Бабиному Яру та німецького рабства.
Одноповерховий будинок, в якому мешкала родина Крижановських, стояв поруч із особняком відомого на початку ХХ століття ювеліра Стрельбицького. Над ними на горі височилася перлина архітектора Бартоломео Растреллі – Андріївська церков. Ймовірно, що саме цією панорамою був захоплений Сергій Кукуруза, коли у 1930-х роках створював оригінальний книжний знак для бібліотеки Троадія Крижановського.
Бібліофіли добре знають цей екслібрис, створений у техніці ксилографії, і те, що книга, прикрашена таким екслібрисом, – завжди рідкісне та особливе видання.
